Терапія розсіяного склерозу клітинами пуповини. Історія нашої колеги.

У 52 роки Яна вже не могла нормально тримати ложку. Права рука почала відмовляти, мовлення ставало нечітким, погіршувалася пам’ять. Лікарі говорили про важке ураження нервової системи, а звичне життя повільно руйнувалося.

Через рік після початку клітинної терапії МРТ вперше не показало погіршення.

Ми хочемо розповісти вам не чарівну історію повного зцілення абстрактного пацієнта, а історію однієї дивовижної людини, яка стала частиною сім’ї Гемафонду. 

У 2008 році Яна Валеріївна прийшла працювати до Гемафонду консультантом. Згодом вона очолила клієнтський відділ та стала людиною, до якої зверталися у найскладніших ситуаціях: організація лікування, транспортування біоматеріалів, нестандартні запити клієнтів, складні договори.

Вона вміла підтримувати людей навіть у найважчі моменти.

Але головним у житті Яни завжди була родина: чоловік, дві доньки, а згодом - довгоочікувана онука.

Коли молодша донька завагітніла, рішення про збереження пуповинної крові і тканини пуповини прийняли одразу. Тоді ніхто навіть не думав, що ці клітини можуть знадобитися самій Яні.

Проблеми зі здоров’ям починалися поступово.

Спочатку - обширний інфаркт, стентування, тривала реабілітація. Потім - цукровий діабет, постійні ліки, сувора дієта, контроль способу життя.

А згодом з’явилися симптоми, які лякали все більше:

• слабкість у правій руці
• проблеми з координацією
• порушення мовлення
• безсоння
• погіршення пам’яті

Обстеження показали значне ураження білої речовини головного та спинного мозку. Звучали важкі діагнози: розсіяний склероз, енцефалопатія III ступеня, підозра на БАС.

Два роки стандартного лікування не дали стабільного результату. Стан поступово погіршувався.

У 2020 році Яна зрозуміла, що більше не може нормально працювати. Їй стало важко навіть говорити телефоном із клієнтами. Довелося звільнитися з роботи та відмовитися від улюбленого хобі - скрапбукінгу, який потребував точної координації рухів. Саме тоді родина згадала про збережені клітини онуки.

Для лікування використали мезенхімальні стромальні клітини (МСК), отримані з тканини пуповини. Із трьох кріопробірок вдалося отримати дві терапевтичні дози клітин, а частину матеріалу залишили для подальших застосувань.

Метою терапії не було “вилікувати” нейродегенеративне захворювання. Лікарі намагалися зменшити нейрозапалення, підтримати нервову тканину та сповільнити втрату функцій.

Перші зміни з’явилися через декілька місяців. Яна змогла повернутися до скрапбукінгу. Покращилася робота руки. Відновилося мовлення. Зменшилися проблеми з координацією.

Через шість місяців клітинну терапію повторили, поєднавши МСК пуповини з невеликою кількістю клітин пуповинної крові.

«Для мене найважливіше - це знову мати можливість нормально жити, -розповідає Яна. - Читати казки онуці, тримати її на руках, займатися улюбленою справою, пам’ятати прості речі та вільно спілкуватися з рідними. Я не знаю, наскільки надовго вдасться зупинити хворобу. Але навіть декілька років повноцінного життя - це вже величезний подарунок».

Через рік після першого застосування МРТ вперше не показало негативної динаміки. Покращився сон, зменшилася хиткість ходи, значно відновилися мовлення та пам’ять.

Лікарі не планували повторне лікування найближчим часом, оскільки процес вдалося стабілізувати. Зараз Яна займається з реабілітологом, намагається більше рухатися та отримує стандартну підтримуючу терапію.

Чи означає це, що стовбурові клітини є панацеєю? Ні.

Клітинна терапія не гарантує дива. Вона може не спрацювати.  Але іноді вона дає те, чого не можуть дати стандартні протоколи - додатковий час, збереження функцій та можливість жити повноцінніше.

Науковці і лікарі-новатори шукають нові методи і  нові індивідуальні підходи та все більше роблять ставку на персональну медицину, частиною якої  є і  клітинна терапія.

Звісно,  пуповинна кров і мезенхімальні стромальні клітини – це не чарівна пігулка, не вічний двигун, не молодильні яблука. Це ще один додатковий шанс на одужання або покращення якості життя. Додатковий запас імунітету та наймолодших і найактивніших стовбурових клітин. Подібних на стовбурові клітини, які працюють в кожному з нас постійно  і які просто змінюються і слабшають з віком.

Більше про лікування розсіяного склерозу

Пропонуємо прочитати також про лікування хвороби Паркінсона