Згідно офіційної статистики ВООЗ, більше 2,3 млн. людей у світі хворіють на розсіяний склероз, з них майже 500 тисяч живуть у Європі. Попри поширену думку, розсіяний склероз - не про втрату пам’яті, а основна когорта пацієнтів - молоді люди. Це захворювання посідає перше місце в Україні за показником інвалідізації серед молодого населення і являє собою серйозний соціальний виклик для держави загалом і кожного хворого окремо.
Розсіяний склероз - хронічне мультифакторне захворювання нервової системи, що викликає дифузні дегенеративні та запальні зміни головного та спинного мозку, невпинно прогресує, швидко призводить до інвалідізації та переважно вражає людей працездатного віку (16-45 років).
Нервові волокна в організмі людини вкриті спеціальною оболонкою - мієліном, яка при цьому захворюванні дифузно пошкоджується, і формуються множинні рубцеві зміни, що призводять до неврологічного дефіциту. І хоча механізми патогенезу хвороби залишаються дискутабельними, наразі не викликає сумнівів участь провокуючих факторів - генетична схильність, вірусна інфекція, зовнішній вплив. Грає роль і географічний аспект: чим далі від екватора живуть люди, тим вища у них вірогідність захворіти. Для розсіяного склерозу існує навіть спеціальний термін - “хвороба вродливих і талановитих”, оскільки саме такими є більшість цих пацієнтів. На превеликий жаль, наразі хвороба не є повністю виліковною. Проте існує терапія, що змінює вигляд хвороби та дозволяє уповільнити прогрес захворювання, а також зменшити вираженість симптомів. Тож, які сучасні тенденції щодо цієї хвороби існують у світі?
На даний момент нараховується близько двох десятків імуномодулюючих препаратів, які підбираються індивідуально для кожного пацієнта та мають забезпечити хворобо-модифікуючу терапію, контроль над симптомами та течією хвороби. Проте, існує потреба у розширенні лікувальних можливостей, через це швидко набирають обертів напрацювання у сфері застосування стовбурових клітин для лікування розсіяного склерозу.
У 2020 році у Journal of Neuroimmunology опубліковані результати дослідження іспанських вчених: науковці виявляли патогенез захворювання, використовуючи індуковані плюрипотентні стовбурові клітини з крові та шкіри для його моделювання. Ці спеціалізовані клітини «репрограмуються» до ембріонального стану, і таким чином розвиваються у клітини нервової системи. Це розуміння дає можливість вивчення патогенезу розсіяного склерозу на 3D-моделі мозку людини, відтворення диференціювання клітин та помилок в ньому. А розуміння цього процесу, в свою чергу, дає можливість розробити новітні ліки з великим потенціалом до вилікування хворих.
Але на моделюванні і вивченні патогенезу розробки не закінчуються. Тільки на сайті clinicaltrials зареєстровано 76 клінічних досліджень, де використовуються аутологічні і алогенні (донорські) стовбурові клітини з різних джерел. Найчастіше застосовуються мезенхімальні стовбурові клітини з пуповини, жирової тканини, кісткового мозку, а також гемопоетичні стовбурові клітини з пуповинної крові.
Того ж 2020 року у журналі неврології Brain ізраїльські вчені з Університетської клініки Хадасса сумісно з німецькими науковцями клініки Шаріте оприлюднили дослідження.
48 пацієнтів, що в минулому вже мали досвід лікування розсіяного склерозу протокольними препаратами, протягом року отримували лікування мезенхімальными стовбуровими клітинами: перша група отримувала ін’єкції інтратекально (в порожнину спинного мозку), друга - внутрішньовенно і третя отримувала ін’єкції плацебо. Результати вражаючі: 40% пацієнтів перших двох груп виявили відсутність активних проявів хвороби впродовж року проти 9 % у групі плацебо. Окрім цього, у пацієнтів з інтратекальним введенням було зафіксовано найкращі показники функціональних, когнітивних тестів та МРТ-динаміки порівняно з іншими двома групами, що особливо проявилося у пацієнтів з активно прогресуючим захворюванням. Також фантастичним є те, що лікування не показало розвитку серйозних побічних ефектів.
З актуальним оглядом перспективних клінічних досліджень можна ознайомитись на сайті наших партнерів Parentsguidecordblood.
Постає питання: чи можуть стовбурові клітини вилікувати розсіяний склероз або призупинити розвиток захворювання на довгий час?
Терапевтичний ефект стовбурових клітин обумовлений здатністю їх диференціюватися в інші клітини нервової системи, заміщуючи нежиттєздатну сполучну тканину. Крім того, стовбурові клітини зменшують запалення, сприяють відновленню мієлінізації нервових волокон та мають імуномодулюючий ефект. Паракринний ефект також стимулює організм виробляти власні стовбурові клітини і відновлюватися природним шляхом. Саме завдяки комплексній дії можливі покращення стану та призупинення розвитку захворювання на декілька років.
Сучасні проблеми вимагають сучасних рішень, саме тому постають питання забору та зберігання стовбурових клітин, і на допомогу приходять відповідні банки. І хоча у світі допоки лікування захворювань стовбуровими клітинами – це альтернативна терапія, а не препарати першої лінії, іноді завчасне піклування про майбутнє може подарувати квиток до повноцінного здорового життя.
Гемафонд рекомендує зберегти наймолодші і найактивніші стовбурові клітини – отримані з пуповинної крові, пуповини і плаценти, що збираються при народженні дитини, а також замислитися про збереження мезенхімальних стовбурових клітин з власної жирової тканини, якщо дозволяє вік і стан здоров’я.
Пропонуємо одну з історій лікування розсіяного склерозу.
Чекаємо на ваші питання за телефоном 098 496 09 26.