Ми багато розповідаємо про важливість збереження пуповинної крові, пуповини і плаценти для своєї сім’ї. Але не менш важливим є рішення віддати власний біологічний матеріал на благодійність, для лікування неродинних хворих.
Цього вересня сталася цікава історія, яку ми хочемо вам розповісти. Декілька сімей – клієнти різних європейських біобанків вирішили застосувати для лікування пуповинну кров, що була збережена при народженні їх дітей. В свою чергу європейські біобанки звернулися за допомогою до Гемафонду.
Один зі зразків було збережено у біобанку Німеччини Vita-34, це був не перший пацієнт цього літа, тому процедуру ознайомлення з документами, узгодження всіх питань і підготовку до транспортування Гемафонд і Vita-34 провели швидко.
Три зразки зберігалися у банку Польщі PBKM – два з них були перероблені самим банком, а один приїхав з Cryosave, Швейцарія, після ліквідації компанії. З останнім були деякі проблеми, адже повної інформації у батьків не було, довелось робити додаткові аналізи, збирати інформацію щодо часу та умов переробки і т. ін. Після збору усіх даних спеціалісти Гемафонду визнали зразок прийнятним для приготування клітинного препарату і для застосування.
Але несподівано виявилось, що для застосування старшій дитині не підійде один з польських депозитів. Батьки були дуже засмучені, тому що сподівалися, що депозит допоможе покращити життя та підштовхне до розвитку їхню дитину з ДЦП. Родина звернулася до донорського банку пуповинної крові у Польщі і хоч отримати донорський зразок для регенеративної медицини дуже важко, у цей раз донорський банк пішов на зустріч, підібрав близький за типуванням депозит пуповинної крові та віддав його родині за доступною ціною.
Історія донорського депозиту здалася нам дуже цікавою, адже на благодійність його передала іспанська сім’я ще у квітні 2000 року. Збір пуповинної крові стався у США, депозит довго зберігався у американському донорському банку і за програмою обміну потрапив до Європи. Тобто, десь у США, можливо в тому ж штаті Нью-Джерсі, живе 21 річний іспанський хлопець, пуповинна кров якого через 21 рік була застосована в Україні для лікування хлопчика з Чорногорії. Це стало можливим ще й тому, що колись сім’я хлопця стала клієнтом приватного банку у Польщі, і, хоч їх власний зразок виявився непридатним, вони змогли отримати донорський зразок швидко і без зайвих витрат.
З невеликою затримкою, на початку вересня всі чотири родини отримали допомогу в Україні. Діти з аутизмом пройшли лікування за стандартним протоколом, розробленим університетом Дюка. Двоє дітей з ДЦП отримали більш інноваційне лікування, з використанням досвіду корейських лікарів. Очікуємо на перші результати вже у березні.
«Як депозит стає донорським?» – задають нам часто питання. – «І чи можу я віддати власний депозит на благодійність?»
Процес передачі свого біоматеріалу в донорський банк навіть складніший, ніж збереження його для власного використання, і починається за декілька тижнів до пологів. До того часу вагітна жінка вже повинна мати основні результати аналізів у обмінній картці. Крім цього вагітна жінка проходить анкетування, підписує документи, що дозволяють лікарю зібрати та передати до донорського банку біологічний матеріал. Після оформлення всіх документів, контейнер зі спеціальним маркуванням доставляється до пологового будинку.
У лабораторії донорського банку матеріал маркують і зазвичай приховують персональні дані матері-донора. У подальшому зразок ідентифікують за персональним номером і показниками.
Донорські зразки проходять більш жорсткий вхідний контроль. Об’єм зібраної пуповинної крові повинен бути не менше 50 мл, час доставки при температурі не вище 26°С – не перевершує 48 годин. За таких умов вхідний контроль у світі проходить тільки кожен третій зібраний зразок пуповинної крові.
Донорські зразки тестують за більш розширеним протоколом, ніж персональні. Також пуповинна кров проходить HLA-типування (аналіз, за яким у майбутньому можливо підібрати депозит для хворої дитини), усі дані вносять до локальних або міжнародних реєстрів. Донорські депозити зберігають зазвичай однією дозою, у пакеті.
Частина депозитів бракується після отримання аналізів як за якісними і кількісними показниками (кількість клітин, їх життєздатність, наявність необхідних маркерів), так і за результатами тестування на інфекції. Наявність умовнопатогенної міклофлори (мікрофлори породіллі) у пуповинній крові при інших відмінних показниках не є протипоказом для зберігання і застосування, адже трансплантацію стовбурових клітин супроводжують антибіотики. Небезпечнішими для хворих на онкогематологію вважаються деякі активні віруси – цитомегаловірус, віруси герпеса, Епштейн-Барра.
Необхідність додаткового тестування і вибракування більшості зразків призводить до збільшення собівартості процесів у донорських банках, тому навіть при вартості донорського зразка 30-50 000 доларів США, це неприбуткові організації, що існують за рахунок спонсорів або держави.
Більшість зразків з донорських банків іде на лікування онкогематології неродинному пацієнту. З банків персонального зберігання – для регенеративної терапії дитині або її найближчим родичам.
Ймовірність використання донорського зразка, що було віддано на благодійність, для самої дитини-донора невелика. Зазвичай гарні зразки передають на лікування іншій людині або наукові дослідження протягом десяти перших років після збору. Більшість зразків утилізуються на етапі прийому або тестування. Зразки, що не привернули уваги лікарів декілька років (наприклад ті, що мають низьку кількість стовбурових клітин для лікування лейкозів) замінюють більш потенційними, тобто їх теж утилізують.
Підсумовуючи: рішення про передачу пуповинної крові на благодійність необхідно ухвалювати на етапі вагітності, адже біологічний матеріал для персонального зберігання не проходить частину тестування, що необхідне для неродинного використання. Однак, власний депозит пуповинної крові можна добровільно передати для використання у наукових і дослідницьких цілях.
Вже збережені власні депозити мезенхімальних стовбурових клітин з пуповини або плаценти можливо використовувати для неродинного застосування, наприклад, у клінічних дослідженнях лікування аутизму або для ортопедії. Мезенхімальні клітини більш універсальні, не потребують HLA-типування, частіше застосовуються саме для регенеративної медицини. Якщо депозит пройшов якісний і кількісний контроль, сім’я за бажанням може написати заяву передачі на благодійність і пройти додаткове анкетування.
Залишились питання? Звертайтеся до нашого
консультанта цілодобово за телефоном: + 038 098 496 09 26
Читайте також про співпрацю Гемафонду з клінікою Шаріте
А також чому європейські банки довіряють Гемафонду