«Якби я могла – я кричала б на весь світ про те, що стовбурові клітини творять дива!»
29 жовтня 2019
Про збереження пуповинної крові Ольга дізналася 7 років тому в акушерсько-гінекологічній клініці, коли очікувала на народження двійні. Одразу вирішила, що повинна зберегти для своїх дітей цей цінний біологічний матеріал. Розповідає, що один з двох запропонованих у клініці банків пуповинної крові обирала самостійно. Жодних рекомендацій – лише факти. Дізнавалася, скільки ці банки працюють в Україні, коли були засновані, якими нормативними документами керуються у своїй роботі та в яких умовах зберігають пуповинну кров.
Обрала Ольга ГЕМАФОНД, і тепер повністю впевнена, що зробила правильний вибір, адже збережені стовбурові клітини знадобились їй вже через шість років.
Пологи були складними, але жінка народила двох здорових малюків: старшу донечку Світлану та молодшого синочка Максима. Жодних відхилень у малюків лікарі не виявили. Лише за кілька місяців хлопчик став неспокійним: вередував, погано їв та спав вночі. Лікарі після обстеження поставили діагноз «пілороспазм» (функціональне захворювання, зумовлене спастичним скороченням м’язів пілоричного відділу шлунка, що призводить до ускладнення його спорожнення). Лікування не давало результатів, і лише коли хлопчику виповнилося три роки, лікарі впевнено сказали про непереносимість лактози. Спеціальна дієта одразу полегшила самопочуття Максима. Але з’явились нові симптоми, які лякали маму набагато сильніше. Хлопчик досі не розмовляв, плутав маму і тата, не міг концентрувати увагу та не реагував на мову…
«Після ряду обстежень лікарі поставили моєму синові попередній діагноз: розлад аутистичного спектру (РАС). Згодом до переліку ймовірних захворювань додалися: дизартрія, алалія, ехолалія та когнітивні порушення - хвороби, що пов’язані з порушеннями вищих психічних функцій. Звичайно, без конкретного діагнозу лікувати дитину важко, але я слідувала всім вказівкам лікарів» - розповідає Ольга.
Малюк неодноразово пройшов мікрополяризацію мозку (лікування струмом малої величини), біоакустичну корекцію (через навушники пацієнт слухає музику, яка, по суті, є електричними сигналами його власного мозку, перетвореними в акустичні хвилі) та медикаментозне лікування з використанням активних нейропептидів (психостимулюючі та ноотропні засоби). Щодо медичних препаратів, мама хлопчика пояснює, що це речовина, яка вибірково стимулює різні частини мозку: «Тобто, гарантії, що ліки подіють на частину мозку, яка відповідає за мову – немає жодної. Так і вийшло - лікування не дало ніякого результату. У мене почали опускатися руки. Прояви аутизму все більше давали про себе знати. Син не спілкувався з однолітками, вихователі в дитячому садку не могли долучити його до загальних розвиваючих занять, а нам з чоловіком разом з дітьми доводилося постійно перебувати ніби в соціальній ізоляції».
Раніше статистичні дані говорили про 1 дитину зі 100, тепер кажуть про 1 із 88, і навіть одну із 65, яка має РАС. В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але представники громадських організацій, які опікуються цією проблемою, кажуть, що насправді таких людей набагато більше. Як і родина Максима, багато батьків, чиї діти страждають від аутизму, змушені ховатися від непорозуміння чужих людей.
Ольга робила все можливе, щоб син почував себе комфортно. Але уникнути надмірної уваги до особливого хлопчика з боку перехожих було складно. Навіть звичний для кожного похід в ресторан перетворювався для батьків на справжнє випробування. Тому вони прийняли рішення орендувати будинок за містом, подалі від людей, та перебратися з дітьми туди.
«Я самостійно займалася розвитком сина, але надії вилікувати страшну хворобу та подарувати йому повноцінне щасливе життя не покидала мене ні на мить. Постійно шукаючи нові методи подолання аутизму, я натрапила в соціальних мережах на відео-лекцію про лікування аутизму шляхом введення стовбурових клітин, яку читала лікар-акушер з Маямі – Маріана Бубуча, – згадує Ольга, - Лектор наголошувала, що використовувати можна лише стовбурові клітини пуповинної крові, які правильно зберігаються. Я одразу зателефонувала в ГЕМАФОНД, щоб дізнатися про умови зберігання пуповинної крові моїх дітей. Пам’ятаю, що я не хотіла зізнаватися, для чого планую застосовувати стовбурові клітини, адже була впевнена, що пошуком лікаря та доставкою матеріалу буде займатися моя сім’я. Але саме в ГЕМАФОНДі розповіли мені всі нюанси, надали список лікарень та підтримували нас на кожному кроці. Навіть не знаю, чи змогла б я без допомоги та підтримки спеціалістів ГЕМАФОНДу так швидко розпочати лікування синочка. Вже за пару тижнів син був у лікарні, а Гемафонд безкоштовно доставив пуповинну кров. Ми дуже нервували, але застосування пройшло без ускладнень і синок почувався добре».
На другий день після введення стовбурових клітин хлопчик змінився і почав лепетати. Мама навіть сміялася, що такий швидкий результат – це просто фантастика. Але далі зміни були більш помітними.
«Вже за кілька тижнів Максим почав зосереджувати погляд, прислухатися до мови оточуючих та намагатися розмовляти, - пригадує мама хлопчика, - Швидко опанував розфарбовки, почав вивчати алфавіт та вирізати ножицями. Але повірила я в результати лікування стовбуровими клітинами саме тоді, коли почула від сина те омріяне та найдорожче «ма-му-ля».
Нещодавно Максим пройшов повторну процедуру введення стовбурових клітин. Цього разу використовували пуповинну кров сестри. Результати знов вражають. Зараз Максим разом з сестрою пішов до першого класу. Висидіти всі уроки йому, звичайно, поки що важко. Але навчається хлопчик із задоволенням. Та й вчителі говорять про особливі успіхи та жагу до знань.
Ольга ж з тремтінням в голосі згадує, яка порожнеча в душі була, коли ситуація здавалася безвихідною: «Я боялася, що назавжди такою залишуся – і мама, і не мама. Це як щастя і нещастя водночас. Боялася, що не зможу радіти успіхам доньки, коли поруч страждає син. А тепер я впевнена, що ми зможемо все здолати! І в нашій родині буде лише щастя! Якби я могла – я кричала б на весь світ про те, що стовбурові клітини творять дива!»
Жінка зізнається, що навіть планують поповнення в родині. І обов’язково зберігатимуть пуповинну кров малюка в ГЕМАФОНДі, щоб захистити майбутнє своїх дітей.
На прохання героїв історії, прізвища та імена діючих осіб змінено.
Читайте більше: Результати застосування при РАС, університет Дюка
Читайте далі: