Пацієнтка, 42 роки: в дитинстві були прояви сильного атопічного дерматиту, алергія. З 18 років — екзема, локалізована на кистях, що проявлялась в середньому 1 раз на 2–3 тижні. У 2019 році після затяжного стресу і великого навантаження на роботі з’явився нейродерміт, переважно локалізований на шиї та обличчі. Через 9 місяців стандартного лікування, що практично не давало полегшення, було прийнято рішення про клітинну терапію замість гормональних препаратів.

Застосовувалась пуповинна кров сина пацієнтки, внутрішньовенно, одноразово. Через 3 місяці прояви нейродерміту та екземи повністю зникли. Це значно покращило якість життя жінки. Пацієнтка додатково відмітила підвищення енергії і витривалості, нормалізацію гормонів, покращення стану волосся і шкіри. Станом на жовтень 2024 року ефект зберігається: проявів нейродерміту не спостерігається; екзема проявляється сезонно, 2 рази на рік, швидко зникає.

Застосування стовбурових клітин для лікування шкірних захворювань почалося з концепції локальної дії — заміни пошкоджених ділянок шкіри та загоєння ран. З часом лікарі відзначили, що завдяки імуномодулюючим і протизапальним властивостям стовбурові клітини значно покращують загальний стан хворих на атопічні дерматити, алергії, інші аутоімунні розлади та допомагають досягти стійкої ремісії.
В різних дослідженнях на тваринах і людях застосовували різні типи стовбурових клітин, переважно мезенхімальні стовбурові клітини (МСК), отримані з пуповинної крові, тканин пуповини та плаценти, а також МСК з жиру і кісткового мозку дорослої людини. Найсильніший терапевтичний ефект при запальних захворюваннях шкіри показали клітини, отримані з пуповини та плаценти.

Дослідники та лікарі експериментували також із кількістю і шляхами введення стовбурових клітин. Кілька досліджень підтвердили, що помітніший ефект спостерігався при місцевій підшкірній ін’єкції порівняно з внутрішньовенним введенням клітинного препарату. В інших дослідженнях ми можемо бачити, що МСК скоріше регулюють системні запальні реакції, послаблюючи алергію загалом, що потребує саме внутрішньовенного введення.**

Клієнти Гемафонду відзначали найсильніший ефект при комбінованому лікуванні — одночасному або з перервою у кілька днів застосуванні ін’єкцій внутрішньовенно та підшкірно. Іноді локальне підшкірне введення замінювалося аплікаціями клітинних препаратів.

Відповідно, спосіб введення і дозування мають підбиратися для кожного пацієнта, враховуючи анамнез і супутні захворювання. У випадку клітинної терапії при лікуванні хронічних захворювань шкіри результат також залежить від зовнішніх чинників: зміни способу життя, дієти, уникання стресів тощо. Стовбурові клітини можуть бути лише частиною плану лікування, або їх терапевтична дія буде тимчасовою.

Найчастішим запитом від клієнтів Гемафонду є клітинна терапія при псоріазі, нейродермітах, екземах. Пропонуємо ознайомитися з оглядом деяких клінічних досліджень.**

Псоріаз викликає свербіння та значне ураження шкіри, може призвести до інвалідності. Клітинна терапія при псоріазі. Xiangya Hospital Central South University in China¹. 

У 2022 році були опубліковані перші результати лікування МСК, отриманими з пуповини новонароджених, для хворих на псоріаз. Була підібрана група пацієнтів віком 29-55 років зі схожими проявами та важкістю захворювання. У 17 пацієнтів, які отримали 4 ін’єкції мезенхімальних стовбурових клітин (1 введення кожні 2 тижні), та за якими спостерігали протягом 6 місяців, не було негативних наслідків від лікування. 47,1% пацієнтів мали покращення у їх стані та основних показниках у крові мінімум на 40%, у більшості - понад 75%. У жінок ефективність була на рівні 67%, для чоловіків вона склала 25%. Загострення хвороби сталося у одного пацієнта ще на початку випробування, його виключили з експерименту. У трьох пацієнтів повністю пропали всі ознаки захворювання. У 9 пацієнтів покращення були незначні. Окрім покращення стану шкіри і зниження болі і запалення були виявлені значні зміни у крові пацієнтів, що свідчили про імуномодулюючу дію МСК з пуповини. 

На цьому етапі клітинна терапія була визнана безпечною та частково ефективною, особливо у жінок.

Факти, що потребують подальшого уточнення: залежність ефективності від статі пацієнта, від віку, від стажу захворювання, а також критерії і час виникнення рецидивів після клітинної терапії.

Атопічний дерматит (одна з форм екземи) викликає сухість шкіри, свербіж, висипання і тріщини на шкірі.

Відомим дослідженням є робота південнокорейських учених із Seoul St. Mary's Hospital та Seoul National University⁴, які аналізували вплив різних доз стовбурових клітин з пуповинної крові на прояви екземи. Стовбурові клітини вводили підшкірно в зону ураження пацієнтам із середньою та важкою формою атопічного дерматиту. Одноразове введення стовбурових клітин показало значне покращення стану пацієнтів протягом 12 тижнів спостереження.

Клінічні дослідження лікування атопічного дерматиту в інших країнах переважно проводяться із застосуванням мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) з різних джерел — з пуповини, жирової тканини, кісткового мозку. Всі вони показали, що розвиток алергії при атопічному дерматиті можна пригнічувати МСК з індивідуальним підходом до категорій пацієнтів. При клітинній терапії цих захворювань мають враховуватися: тип стовбурових клітин, кількість введених клітин, метод підготовки клітинного препарату, шлях і частота введення.

Аутоімунні захворювання з ураженнями шкіри

Вчені Seoul National University² зробили загальний огляд дії мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) на запальні захворювання шкіри та важкі аутоімунні захворювання, що викликають ураження шкіри, такі як наслідки відторгнення після трансплантації, системний червоний вовчак та інші. В огляді підкреслено, що мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) - це основні стовбурові клітини в галузі клітинної терапії, використовуються в клініці понад 15 років. МСК підтвердили свою безпечність і ефективність для лікування різноманітних важких аутоімунних і запальних розладів через їх відмінні імуномодулюючі властивості.

МСК діють завдяки широкому спектру протизапальних цитокінів, які пригнічують надмірні імунні реакції та захищають прилеглі тканини. Цікаво, що їх дія і активність критично залежить від мікросередовища, з яким стикаються МСК після інфузії. МСК здатні  викликати навіть протилежні ефекти у відповідь на різні ознаки запалення.

Можливо саме в розумінні цього впливу середовища і є розв'язання основного питання, як продовжити в організмі пацієнта життя і терапевтичну дію введених МСК. На даний момент клітинна терапія для захворювань шкіри визнана частково дієвою та безпечною при правильному виборі типу клітин, їх кількості та методу введення.

Перспективними є і дослідження, направлені на посилення ефективності мезенхімальних стовбурових клітин завдяки введенню додаткових факторів або змінення самих МСК. Генетично змінені стовбурові клітини можуть покращити стан шкіри навіть при рідких невиліковних захворюваннях шкіри, таких як бульозний епідермоліз (синдром метелика). Застосування високоефективних МСК вже зараз називають новою стратегією лікування орфанних захворювань.

Вже відомим є факт, що під час вагітності багато жінок з хронічними захворюваннями шкіри відмічають покращення свого стану і навіть повне зникнення неприємних симптомів. Одним з факторів, що позитивно впливають на вагітну жінку, є незрілі клітини плоду, що мігрують в кров матері та здатні відновлювати пошкоджені тканини, регулювати імунну систему, покращувати стан шкіри. Перед самим народженням завдяки міграції стовбурові клітини накопичуються в пуповинній крові, а пуповина і дитяча частина плаценти містять найактивніші мезенхімальні стовбурові клітини. Саме під час народження можна зібрати стовбурові клітини, що вже безпечні і одночасно мають найбільший терапевтичний потенціал.

Скористайтеся можливістю дізнатися про стовбурові клітини на нашій онлайн-лекції або задайте нам свої питання у соцмережах: Facebook та Instagram

За матеріалами:

1. Human umbilical cord mesenchymal stem cells for psoriasis: a phase 1/2a, single-arm study. Published: 2022
2. Mesenchymal Stem Cells and Atopic Dermatitis: A Review. PMCID: PMC7240073
3. Mesenchymal stem/stromal cell therapy in atopic dermatitis and chronic urticaria: immunological and clinical viewpoints https://stemcellres.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13287-021-02583-4
4. Clinical Trial of Human Umbilical Cord Blood-Derived Stem Cells for the Treatment of Moderate-to-Severe Atopic Dermatitis: Phase I/IIa Studies https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27256706/
5. Mesenchymal Stem Cell Therapy for Inflammatory Skin Diseases: Clinical Potential and Mode of Action. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7240073/