CAR-T клітинна терапія при Системному червоному вовчаку

23 вересня 2022

Ефективність лікування Системного червоного вовчака за допомогою стовбурових клітин як альтернативи прийому стандартних медикаментів вивчається вже декілька років. Стовбурові клітини здатні природним шляхом відновити пошкоджені тканини і органи, перезапустити імунну систему та мають значний імуномодулюючий ефект, тому їх застосування є перспективним у лікуванні багатьох аутоімунних захворювань.

Системний червоний вовчаквороба Лібмана-Сакса, Lupus Erythematosus) - генетично обумовлене системне захворювання сполучної тканини. Має аутоімунну природу, тобто організм хворого постійно створює агресивні антитіла до своїх же тканин і органів. Характерними симптомами є висипи та еритеми на шкірі, пошкодження і болі в суглобах, порушення в роботі нирок, печінки, селезінки, лімфатичної і нервової систем. Часто розвиваються захворювання серцево-судинної системи - ендокардити і міокардити, ураження клапанів серця. Хворі скаржаться на підвищену температуру, виснаження, болі. Захворювання значно скорочує якість і тривалість життя. Стандартна терапія пропонує тривале використання токсичних препаратів, гормонів і імуносупресорів, що теж з часом призводить до негативних наслідків і нових захворювань. 

Клітинна терапія у випадку аутоімунних захворювань застосовує різні типи стовбурових клітин, отримані з різноманітних джерел, а також розвивається в декількох напрямках. Основними сучасними методами є трансплантація власних кровотворних клітин, підтримуючі трансфузії мезенхімальних стовбурових клітин та використання генетично змінених Т-лімфоцитів.

 Стовбурові клітини здатні до підтримки функціонування кісткового мозку та припинення вироблення агресивних (аутореактивних) імунних клітин. Існує методика під час якої проводиться “перезапуск” власного кісткового мозку: хіміотерапія і наступне введення гемопоетичних стовбурових з метою відновлення кісткового мозку. З такою метою використовують власні гемопоетичні стовбурові клітини, що були отримані з кісткового мозку або периферичної крові пацієнта. Більш дієвим і безпечним джерелом таких клітин може бути пуповинна кров, але власні депозити пуповинної крові мають одиниці дорослих хворих, що поки унеможливлює проведення повноцінного дослідження. 

Відзначається, що у більшості пацієнтів (84%) після трансплантації не тільки формувалась “нова” імунна система, а також відновлювались функції нирок, легенів, серця. Але, при всій ефективності трансплантації для повної заміни імунної системи, таке лікування вважається небезпечним, тому застосовується тільки в дуже важких випадках. 

Більш цікавою і затребуваною є підтримуюча клітинна терапія з метою досягнення стійкої ремісії. В клінічних дослідженнях використовували як власні стовбурові клітини, отримані з периферичної крові, жирової тканини і кісткового мозку пацієнта, так і мезенхімальні стовбурові клітини, отримані з донорського кісткового мозку, з власної або донорської плаценти та пуповини. 

Після декількох років вивчення найперспективнішими вважаються МСК, отримані саме з плаценти і пуповини за рахунок їх молодості, активності і безпечності. Крім цього, ці клітини не несуть інфекційних або вікових ризиків, їх отримання етичне і безболісне. По суті, клітини отримують з матеріалу, що залишається після пологів та підлягає утилізації.

У дослідженнях з використанням мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) дорослим пацієнтам вводили певну дозу клітин, розраховану в залежності від ваги, внутрішньовенно 1 або 2 рази протягом року. Одне введення дозволило 60% пацієнтів досягти ремісії більше ніж 12 місяців. У дослідженнях з застосуванням МСК, двічі з перервою у пів року, відсоток пацієнтів у ремісії зріс до 85%. В обох випадках дослідники відмітили значні позитивні зміни показників крові вже через 3 місяці та відновлення роботи органів і зникнення болі - через 9 місяців. Значно знизилась кількість аутореактивних імунних клітин та аутоантитіл, що ще раз підтвердило ефективність дії МСК при системному червоному вовчаку.

Нещодавно стали відомі й результати дослідження CAR-Т клітинної терапії при системному червоному вовчаку. Цей метод базується на використанні генетично змінених Т-клітин, що були зібрані у пацієнта з його периферичної крові. Раніше такий метод вже успішно спробували для лікування агресивних і невиліковних типів раку крові. У випадку з системним червоним вовчаком, Т-клітини запрограмували за допомогою спеціального вірусу так, щоб вони атакували аутореактивні В-клітини імунної системи. Невдовзі В-клітини практично щезли з організму пацієнтів. Через чотири місяці В-клітини відновилися, але перестали виробляти аутоантитіла.  CAR-Т клітинна терапія перезавантажила імунну систему хворих, як вважають німецькі вчені. 

Наразі пацієнти обходяться без стандартних ліків більше 17 місяців та відмічають зникнення постійної втоми, болю, пов'язаного з артритом. Лікарі спостерігають також поступове відновлення роботи нирок, легень і серця, зникнення фіброзу клапанів серця. А додаткові тести підтвердили нормальну роботу імунної системи пацієнтів та відповідний захист від інфекцій і інших захворювань.

Звичайно, CAR-Т клітинна терапія - це новий і дуже дорогий метод лікування, що потребує більш глибокого вивчення, але результати перших досліджень вказують на можливість застосування Т-лімфоцитів навіть при тяжких випадках аутоімунних захворювань. 

У 2020 році ГЕМАФОНД разом з науковцями клініки Шаріте розпочав у Німеччині науковий проект по вивченню потенціалу нових методів клітинної терапії та генетично змінених стовбурових клітин (iPS-клітин) для лікування важких захворювань. Нові дані, нові розробки у сфері клітинної терапії - це ефективні ліки і методи лікування у майбутньому. Тому так важливо закласти основу та зберегти при народженні дитини найактивніші і доступні стовбурові клітини.  

Читайте також про лікування ревматоїдного артрита 

Дізнатися більше про лікування аутоімунних захворювань можна за телефоном +38 098 496 09 26