Ревматоїдний артрит (РА) – запальне захворювання суглобів, що уражає 1 % населення земної кулі. Віковий пік захворювання припадає для жінок – у середньому близько 41 року, для чоловіків – близько 45 років. Жінки хворіють на ревматоїдний артрит у 2–4 рази частіше. Співвідношення жінок і чоловіків становить у середньому 3:1. Згідно з міжнародними даними РА скорочує тривалість життя пацієнтів на 5–10 років. Це захворювання є не лише великою медичною проблемою через прогресуючий характер, непередбачуваність та недостатню ефективність лікування, а й має велике соціальне значення через високу частоту втрати працездатності та зростання інвалідності. Окрім того, РА дуже впливає на повсякденне життя пацієнтів, оскільки непередбачуване прогресування хвороби викликає у хворих страх перед майбутнім. Захворювання важко піддається лікуванню, має негативні психологічні наслідки для хворого, адже людина занепокоєна з приводу зростання обмеження рухливості та побічних ефектів лікування. Хвороба негативно впливає на всі сфери життя таких пацієнтів: роботу, дозвілля, оточення, поведінку, сімейні стосунки, сексуальну активність. Для ефективного лікування та реабілітації таких хворих залучаються фахівці багатьох сфер – ревматолог, кардіолог, фармаколог, психолог, дієтолог, фізичний терапевт, які супроводжують хворого іноді пожиттєво у стаціонарі, санаторії та у домашніх умовах.
На жаль, з ревматоїдним артритом стикаються навіть діти, у такому разі захворювання називається ювенільний ревматоїдний артрит. Саме про два таких випадки серед клієнтів Гемафонду ми хочемо розповісти сьогодні.
Пацієнт 1, хлопчик з Кривого Рогу, 12 років. Ювенільний ревматоїдний артрит. Генетичної схильності захворювання немає, причини виникнення не з’ясовано. Захворювання активно прогресувало протягом двох років. Дитина практично не могла пересуватися самостійно без болю, шкільне навчання довелось змінити на домашню форму навчання. Стандартне лікування не давало бажаного результату, погіршувався стан, постійні погані результати аналізів, висока ШОЕ. У пошуках лікування або хоча б полегшення стану родина звернулася до Гемафонду у 2020 році. Хлопчик не мав власного запасу стовбурових клітин, тому клітинами вибору стали донорські мезенхімальні стовбурові клітини (МСК), які дозволила використати вагітна родичка хлопчика.
Детальніше про потенціал МСК
Після народження дитини було зібрано пуповинну кров і пуповину, з якої виділили МСК. Пуповинна кров була збережена для новонародженого, частину МСК передано на лікування хворому хлопчику.
Після першого внутрішньовенного введення у листопаді 2020 року стан хлопчика покращився, вже через 5 тижнів частково пройшов біль, дитина почала з обережністю займатися спортом, повернулася до школи.
Друге застосування мезенхімальних стовбурових клітин було проведено у квітні 2021 року. Як відмічає мати через півтора року після другого введення, стан хлопця досі задовільний. Болі і набряки зникли, відпала необхідність постійного використання гормонів, знеболювальних і протизапальних ліків, дитина займається спортом та веде звичайне життя підлітка. Прогноз обережний, але родина, лікар і команда Гемафонду щиро сподіваються, що хлопчик позбувся проблеми назавжди.
Пацієнт 2, хлопчик 11 років. Аутоімунний артрит після стресу на фоні перенесеної коронавірусної інфекції, первинні симптоми, змінена формула крові. Додаткові скарги – втома, нервові тики, порушення сну, дратівливість. Має власний депозит пуповинної крові, зібраної при народженні. Від стандартного лікування ревматоїдного артриту батьки відмовились. При аналізі анамнезу родини виявлені сімейні ризики виникнення аутоімунних захворювань.
Застосування пуповинної крові проводили у травні 2021 року, використали весь депозит одноразово. Симптоми захворювання, а також неврологічні прояви зникли протягом двох місяців. Після отриманого результату мати дитини щиро рекомендувала зберегти вагітній подрузі пуповинну кров, пуповину і плаценту.
Звичайно, стовбурові клітини не є панацеєю, їх ефект полягає не тільки у відновленні пошкоджень, а й в здатності запустити механізм самовідновлювання у пацієнта, і є індивідуальним. Найбільший потенціал має саме дитина, її організм постійно продукує активні стовбурові клітини і здатен «полагодити» себе сам. З віком наші стовбурові клітини зазнають змін, їх кількість знижується, а якість погіршується. Тому так важливо мати запас власних молодих клітин, що безболісно збираються після народження дитини з утильного матеріалу.
Потенціал стовбурових клітин у лікуванні артритів вивчається вже давно. Найчастіше використовують мезенхімальні стовбурові клітини, отримані з різних джерел – з пуповини, плаценти, власної жирової тканини і кісткового мозку. Вибір не випадковий, пацієнти дуже рідко мають власні депозити клітин, а МСК від здорових донорів вважаються універсальними клітинами для неродинної терапії. Ці застосування мають статус клінічних досліджень або експериментального лікування, тому що клітини мають не тільки пряму дію, а приводять до комплексного впливу на організм, що ще вивчається фахівцями. Важливо, що всі дослідження відмічають безпечність клітинної терапії для пацієнтів за умови правильного вибору джерела стовбурових клітин та вдалої тактики лікування.
У випадку ревматоїдного артриту МСК мають виражений імуномодулюючий ефект, відновлюють сполучну тканину, стимулюють регенерацію суглобових поверхонь, уповільнюють або навіть зупиняють дегенерацію уражених органів. Це дозволяє зменшити частоту рецидивів, подовжити ремісію, позбавитися болю, припинити постійне вживання ліків.
Більше відповідей щодо збереження і застосування матеріалу ви можете отримати за телефоном +38 098 496 09 26 або на наших онлайн лекціях