Плацента (дитяче місце, послід, містище) – унікальний орган. Він з’являється лише на 8-9 місяців, щоб забезпечити майбутню дитину киснем та всіма необхідними поживними речовинами, але після третього періоду пологів стає непотрібним. Що ж можна зробити з плацентою після того, як лікар оглянув її і сказав, що все гаразд? Існує щонайменше 10 варіантів, і кожен має своїх прихильників.
З’їсти. Саме так роблять самиці плацентарних ссавців після пологів, навіть травоїдні. Адже послід містить багато цінних нутрієнтів, а після пологів у дикій природі потрібно якнайшвидше відновити сили, щоб знову могти тікати і добувати харч.
Жінки також досі так роблять, особливо в деяких районах Азії. Частина фахівців рекомендує вживання посліду в їжу для профілактики післяпологової депресії та анемії. Однак у наш час плацентофагія набула багатьох екзотичних форм: оскільки просто з’їсти сирий послід, як у дикій природі, для цивілізованої людини доволі проблематично, то плаценту або піддають термічній обробці, як звичайне м’ясо, або готують смузі, або інкапсулюють. Для цього плаценту потрібно висушити на пару, перетворивши на порошок, а тоді вже вживати у вигляді капсул. Звісно, вдаються до таких способів лише ті, хто має відповідні технічні можливості. Проте слід пам’ятати про ризики: плацента містить гормони, не є стерильною, а може виявитися взагалі інфікованою.
Закопати. У наших кліматичних широтах послід найчастіше закопували в землю. Це могло супроводжуватися ритуалами: плаценту промивали, посипали запашними травами, прянощами, клали в вишитий мішечок (могли вкрити шаром мокрої глини і висушити, щоб вона не стала поживою диких тварин), а вже тоді клали у спеціально приготовану ямку – під хатою, на пустирі, але найчастіше під деревом. Якщо народилася дівчинка, послід закопували під «жіночим» деревом – наприклад, яблунею. Якщо ж родина поповнилася хлопчиком, дитяче місце закопували під явором або дубом, щоб хлопець ріс сильним і могутнім. У наш час плаценту можуть закопати під так званим «родовим деревом», щоб забезпечити малюкові здоров’я та благополуччя, а можуть просто зарити на клумбі – мовляв, так краще квіти ростуть.
Поховати. У деяких місцевостях (зокрема на острові Балі) є звичай не просто закопувати плаценту, а ритуально ховати її на цвинтарі, вірячи, що це жива істота.
Зробити прикрасу. Плацента гарно виглядає в епоксидній смолі, тому деякі жінки замовляють ювелірам кулон, браслет, каблучку або намисто із власного посліду. Така прикраса має символізувати зв’язок між матір’ю та дитиною.
Засушити на згадку. Іноді засушені плаценти використовують у мистецьких композиціях чи зашивають у іграшки.
Продати. Великою популярністю на ринку користується косметика, зроблена з використанням плаценти – креми, гелі, сироватки, шампуні тощо. Особливо ефективні засоби з плацентою в антивіковій косметології – адже таким чином можна стимулювати появу нових клітин, а також активізувати вироблення колагену та еластину, і шкіра стає більш пружною. Тому деякі жінки продають свій послід. Хоча, звісно, великих грошей таким чином не заробиш.
Використати при виготовленні домашнього крему для шкіри. Утім, крем, який допоможе оздоровити шкіру, зменшити рубці та розтяги і навіть загоїти хворі або потріскані соски, виготовляють навіть самостійно. Для цього додають порошок плаценти до інших інгредієнтів.
Утилізувати. В Україні це найбільш поширений сценарій розвитку подій. Пологові будинки керуються протоколом поводження з біовідходами: після завершення третього періоду пологів плаценту оглядають і відправляють на заморожування до спеціальної камери. Коли вона наповнюється, плаценти відвозять на утилізацію – частіше закопують, рідше спалюють.
Здати на зберігання до кріобанку. Сьогодні плаценту – так само як і пуповинну кров –використовують для виділення найбільш цінних мезенхімальних стовбурових клітин. Уже зараз стовбурові клітини успішно використовують для лікування різних захворювань і в косметології, цей напрям заслужено називають «медициною ХХІ століття». Тому такий «вклад» може стати дуже вигідною інвестицією у здоров’я дитини та довголіття батьків. Цікаво, що стовбурові клітини отримують з меншої частини плаценти, з амніону і хоріону, генетично спорідненої дитині. Залишки плаценти можна використати як забажається родині, адже кожен має власну думку і традиції роду.
Читайте також 10 дивовижних фактів про плаценту