Комплексне лікування аутизму: поєднання клітинної терапії і основних методів реабілітації

Аутизм, або розлад аутистичного спектра (РАС), є неврологічним станом, що впливає на соціальну взаємодію, комунікацію та поведінку. Лікування аутизму - це складне завдання через часто незрозумілу причину розвитку захворювання, що вимагає комплексного підходу. Одним із сучасних напрямків терапії є використання стовбурових клітин, які потенційно можуть покращити стан пацієнтів. Однак ефективність такого лікування напряму залежить від додаткових методів реабілітації, віку пацієнта, його стану, наявності інших вад розвитку тощо.

Стовбурові клітини в терапії аутизму

Стовбурові клітини мають здатність до регенерації та відновлення пошкоджених тканин. У випадку аутизму вони можуть сприяти:

• Зменшенню запалення в головному мозку. У багатьох дітей з аутизмом спостерігається хронічне нейрозапалення, що впливає на когнітивні функції та поведінку.
• Покращенню кровопостачання мозку. Деякі дослідження вказують на здатність стовбурових клітин відновлювати судинну мережу мозку та усувати наслідки гіпоксії.
• Модуляції імунної системи. Аутизм може бути пов’язаний з дисфункцією імунної системи, а стовбурові клітини здатні позитивно впливати на її роботу.
• Зниженню запальних процесів у кишківнику. Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) підтримують антизапальні цитокіни, зменшують пошкодження тканин та стимулюють регенерацію слизової. МСК також можуть зменшувати проникність кишкового бар'єра, що допомагає уникнути синдрому "дірявого кишківника" (leaky gut), коли токсини та бактерії потрапляють у кровообіг, провокуючи системне запалення.

Клієнти Гемафонду,  діти яких пройшли терапію стовбуровими клітинами з пуповинної крові, пуповини і плаценти у випадку аутизму, відзначають покращення у мовленні, соціальних навичках, та зменшення проявів тривожності після лікування. Клітинна терапія покращує здатність до навчання, відновлює зв'язок між нервовою системою і м'язами.

Найкращі результати спостерігалися у дітей, яким додатково корегували харчування за допомогою досвідченого нутриціолога, які проходили курси підготовки перед введенням стовбурових клітин та отримували фізіотерапевтичну підтримку протягом року після їх введення.

Окрім терапії стовбуровими клітинами, існують й інші підходи до лікування аутизму. На жаль, не існує універсальної методики, що допомагає всім пацієнтам однаково. Кожна методика має свої переваги і недоліки; реабілітація дітей з аутизмом займає роки, протягом яких батьки дитини і лікарі підбирають індивідуальну терапію.

Які основні методи лікування аутизму існують?

Поведінкова терапія

• Прикладний аналіз поведінки (ABA) – один із методів, що допомагає покращити навички спілкування та саморегуляції. Метод заснований на принципах поведінкової психології та спрямований на формування корисних навичок і зменшення небажаної поведінки через систему підкріплення (нагород і стимулів).
• Терапія мовлення та комунікації – сприяє розвитку мовних та невербальних навичок. Включає в себе логопедичні заняття, роботу з картками, планшетами, комунікативними дошками, а також спеціальні масажі обличчя і дихальні вправи.
  
  Дієта та нутрицевтики
• Виключення глютену та казеїну іноді приносить покращення у поведінці дітей з аутизмом.

Вживання омега-3 жирних кислот, магнію, вітамінів групи B, інших біодобавок може позитивно впливати на роботу мозку і травлення.

Фізіотерапія та апаратна терапія

• Магнітотерапія. У випадку аутизму використовується для покращення мозкової діяльності, зменшення гіперактивності та тривожності, нормалізації сну та стимуляції когнітивних функцій.
• Гіпербарична оксигенотерапія (HBOT) – насичення киснем у спеціальній барокамері під підвищеним тиском. Позитивно впливає на роботу мозку, метаболізм і нервову систему.

Медикаментозна терапія

• Препарати для корекції поведінкових порушень, такі як антидепресанти чи антипсихотики, можуть використовуватися у випадку виражених симптомів агресії або тривожності.

Альтернативні методи

• Гіпотерапія (терапія за допомогою верхової їзди) та сенсорна інтеграція можуть покращити моторні та сенсорні навички.
• Музична і арт-терапія допомагають розвинути емоційну виразність.

Причини розвитку аутизму (розладу аутистичного спектру, РАС) досі повністю не встановлені, але дослідження вказують на поєднання генетичних, нейробіологічних та екологічних факторів. Наразі основними причинами вважаються:

Генетичні фактори

• Аутизм має сильну спадкову складову. Якщо в сім’ї є випадки РАС, ризик його розвитку у дітей зростає.
• Виявлено понад 100 генів, що можуть бути пов’язані з аутизмом, зокрема ті, що впливають на нейронні зв’язки, синаптичну пластичність та розвиток мозку.
• Генетичні мутації можуть виникати спонтанно, навіть якщо в родині не було випадків аутизму.
• Вік майбутніх батьків старше 35 років теж підвищує ризик розвитку аутизму через накопичення мутацій у репродуктивних клітинах.

Нейробіологічні особливості

• Виявлені аномалії розвитку у структурі та функціонуванні мозку, зокрема в лобовій корі, мигдалеподібному тілі та мозочку.
• Порушення балансу між збуджувальними та гальмівними нейромедіаторами (наприклад, глутаматом і ГАМК) можуть впливати на поведінкові особливості.
• Гіпоксія під час вагітності, пологові травми, інсульти у новонароджених здатні пошкодити важливі ділянки мозку.

Імунні та запальні процеси

• Деякі дослідження вказують на підвищений рівень запалення в головному мозку дітей з аутизмом.
• Дисфункція імунної системи матері під час вагітності (наприклад, аутоімунні захворювання або інфекції) може збільшувати ризик РАС у дитини.

Екологічні фактори

• Ускладнення під час вагітності та пологів (гіпоксія, прееклампсія, передчасні пологи).
• Інфекції матері під час вагітності (вірусні та бактеріальні захворювання, зокрема краснуха, цитомегаловірус).
• Дефіцит фолієвої кислоти в період вагітності може бути пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку аутизму.
• Вплив токсичних речовин (важкі метали, пестициди, забруднення повітря).

Фактори раннього розвитку

• Деякі дослідження вказують на можливу роль мікробіоти кишківника, оскільки дисбаланс корисних бактерій впливає на нервову систему через вісь "кишківник-мозок".
• Дефіцит певних поживних речовин (наприклад, омега-3, магнію, вітаміну D) може впливати на розвиток нервової системи.
• Метаболічні порушення та аутоімунні розлади у дитини також можуть підвищувати ризик розвитку аутизму.

Крім цього існують теорії підвищеного ризику розвитку аутизму через надмірне вживання полівітамінів під час вагітності, тривалі та часті авіаперельоти, постійний стрес майбутньої матері, надмірну вакцинацію дітей у перший рік життя. Також ризик розвитку РАС збільшується у дітей, народжених за допомогою репродуктивних технологій.

Аутизм є мультифакторним станом, який розвивається через взаємодію генетичних і зовнішніх факторів. Важливо розуміти, що це особливість розвитку нервової системи, і раннє виявлення та терапія можуть значно покращити якість життя людини з РАС

Більше про результати лікування аутизму пуповинною кров'ю.