Як довго можна зберігати пуповинну кров, пуповину і плаценту у біобанку?

Більшість батьків, які приймають рішення зберегти матеріал своєї дитини у біобанку, сподіваються, що він не знадобиться дитині найближчі роки. Природньо, виникає питання, а як довго можна зберігати стовбурові клітини або тканини в біобанку? Як змінюється їх якість з часом? Чи зможе такий депозит, наприклад, стати страховкою через 70 років після народження дитини?

Довготривале зберігання тканин і клітин людини у біобанках здійснюють у рідкому азоті, що дає постійну температуру близько -196 градусів за Цельсієм. У різних біобанках світу можуть бути різні внутрішні нормативи терміну доставки матеріалу до лабораторії, переробки біоматеріалу, кількість збережених порцій у депозиті, протоколи тестування тощо, але самі депозити усі біобанки зберігають у товщі рідкого азоту або у його парах. Принцип зберігання у рідкому азоті застосовують також в репродуктивних клініках для збереження ембріонів, яйцеклітин і сперми, а також у сільському господарстві.

У біобанках клітини і тканини можуть зберігатися без змін нескінченно довго за умови підтримки оптимальних показників. Перед заморозкою до тканин і клітин додають спеціальну речовину - проникаючий кріопротектор, що запобігає формуванню льоду всередині клітин та захищає матеріал під час заморозки і зберігання. Після цього підготовлені депозити різко або контрольовано заморожують за допомогою рідкого азоту. Таке екстремально низьке заморожування запобігає будь-якій метаболічній активності клітин, забезпечуючи їхню виживаність і потенційну терапевтичну цінність на довгий час.

Перший раз пуповинну кров заморозив у Індіані, США доктор Хэл Броксмейер ще у 1988 році. Це дозволило транспортувати заморожений депозит до Франції, провести успішну трансплантацію клітин і врятувати старшого брата народженої у США дівчинки. 

Але до цього у світі був накопичений величезний досвід кріозберігання клітин і тканин для наукових і лікувальних цілей, зокрема клітин кісткового мозку, периферичної крові, ембріонів, сперми тощо. Ці зразки використовували через кілька десятків років після заморозки. Так від сперми барана, замороженої понад 50 років тому, народилося здорове потомство, а якість сперми не відрізнялася від схожої сперми, замороженої рік тому. У людей рекордом стало народження близнюків в результаті ЕКО, де використали сперму, що зберігалася у біобанку майже 40 років. Звичайною стала і практика трансплантації депозитів стовбурових клітин, що зберігалися понад 20 років, або народження дітей з ембріонів, отриманих понад 10 років тому.

У 2024 році Гемафонду виповнилося 19 років. Найстарший депозит пуповинної крові, що застосовувався для клітинної терапії, було збережено у нашому біобанку 17 років тому. Також у 2021 році наші біологи переробляли для лікування донорський депозит пуповинної крові, який зібрали у США у 2000 році. Ми писали про мандрівку світом цього унікального депозиту у нашій статті.

Різні лабораторії і біобанки, включно з Гемафонд, моніторять якість клітин і тканин, збережених у різні роки.  Результати контролю демонструють успішне довгострокове зберігання пуповинної крові протягом 10, 20 і навіть 35 років. При дотриманні усіх температурних норм ніяких значних змін з депозитами стовбурових клітин або тканин під час зберігання або транспортування у рідкому азоті не відбувається. Невелика кількість клітин, звичайно, може не витримати процес заморожування і розморожування, тому життєздатність клітин перевіряють як до заморожування, так і після розморожування депозита перед застосуванням.

Якщо підсумівати: дослідники згодні, що заморожені тканини і клітини практично безсмертні, здатні пережити багато поколінь нащадків своїх власників та фактично бути носієм унікальної інформації про сучасне людство.